Роман Полянський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полянський.
Роман Полянський
фр. Roman Polanski
голова журі Каннського кінофестивалюd
Дата народження18 серпня 1933(1933-08-18)[1][2][…] (91 рік)
Місце народженняПариж, Франція[4]
Громадянство Республіка Польща
 Франція
Професіякінорежисер, актор, кінопродюсер, сценарист, письменник, характерний актор, кіноактор, театральний режисер, режисер, продюсер
Alma materКіношкола в Лодзі і Краківська академія мистецтв
Член уАкадемія красних мистецтв Франції, Polish Film Academyd і Асоціація польських кінематографістів
ДітиПол Річард Поланськийd, Morgane Polanskid і Elvis Polanskid
IMDbID 0000591
Нагороди та премії
золота медаль «За заслуги у культурі Gloria Artis» командор ордена Почесного легіону

премія «Сезар» за найкращу режисуру (2014)

Срібний ведмідь за найкращу режисуру (2010)

 премія «Оскар» за найкращу режисерську роботу
медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»

Європейський кіноприз за внесок у світове кіно (1999)

Європейський кіноприз за життєві досягнення (2006)

Європейський кіноприз за найкращий фільм (2010)

Європейський кіноприз найкращому режисеру (2010)

Європейский кіноприз найкращому сценаристуd (2010)

National Board of Review Award for Best Filmd

премія БАФТА за найкращу режисерську роботу

премія «Сезар» за найкращий адаптований сценарій (2020)

премія «Сезар» за найкращу режисуру (2020)

honorary citizen of Łódźd (2000)

q: Висловлювання у Вікіцитатах
Роман Полянський у Вікісховищі

Рома́н Поля́нський (пол. Roman Polański, англ. Roman Polanski; ім'я при народженні — Ра́ймунд Рома́н Лі́блінг, пол. Rajmund Roman Liebling; 18 серпня 1933, Париж, Франція) — кінематографіст, уродженець Парижа єврейського походження, який виріс у Польщі і працював переважно у Великій Британії (1963—1967), США (1968—1976) і Франції (після 1976).

Володар найважливіших нагород у кінематографі: «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю, «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю, «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю за досягнення протягом кар'єри, «Оскара», «Сезара», «Золотого глобуса» і премії BAFTA за найкращу режисуру, а також «Фелікса» за внесок у розвиток кіно.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство

[ред. | ред. код]

Роман Полянський народився в Парижі в єврейській сім'ї. Коли йому було три роки, його батьки повернулися до Польщі і оселились у Кракові. Під час німецької окупації вони опинилися у краківському гетто. Його мати, Була Ліблінг, загинула у концтаборі Белжець, а його батькові, Ришарду Ліблінгу, пощастило вижити у концтаборах Плашув та Маутгаузен. Під час війни Полянський поперемінно жив у різних польських сім'ях. Він згадує, що нацисти використовували його як мішень на стрільбах. Переживши Другу світову війну та уцілівши в краківському гетто, Полянський знайшов себе на акторському терені, граючи в театрі, в радіопостановках і в кіно. У 1945 році він зумів відшукати батька, який направив його вчитися у технічну школу, проте незабаром починає працювати на дитячому телебаченні.

Польський період

[ред. | ред. код]

Молодість Романа Полянського припала на соціалістичний період в історії Польщі. У 1953 році двадцятирічний Полянський вперше отримує роботу як актор: у 1955 році він знімається у фільмі «Покоління» Анджея Вайди, який допоміг йому вступити до кіношколи в Лодзі.

Одним з перших фільмів жахів Полянського була короткометражка «Убивство», в якій хтось заходить до кімнати і вбиває сплячу людину. Короткометражка тривала дві хвилини. Його учнівський фільм «Двоє чоловіків з шафою» (1958) отримав 5 міжнародних премій, включаючи бронзову медаль Всесвітньої виставки в Брюсселі 1985 року. Полянський закінчив Кіношколу в Лодзі в 1959 році.

У 1959 році Полянський одружився з акторкою Барбарою Квятковською, з якою прожив у шлюбі до 1962 року. У тому році Полянський зняв свій перший повнометражний фільм «Ніж у воді», прохолодно прийнятий у Польщі, але який викликав сенсацію на іноземних фестивалях і удостоєний номінації на «Оскара» як найкращий іноземний фільм.

Англо-американський період

[ред. | ред. код]

Після зйомок фільму Полянський переїхав до Франції, де познайомився з Жераром Браком. Разом вони написали сценарії фільмів «Відраза» (отримав «Срібного ведмедя» на Берлінському кінофестивалі) і «Тупик» (отримав «Золотого ведмедя»). Ці два фільми були зняті в Англії, де Полянський жив з 1964 по 1968 роки.

У 1968 році, після одруження з американською акторкою Шерон Тейт, яку він зустрів на зйомках свого першого кольорового фільму «Безстрашні мисливці на вампірів», він перебрався в США, дебютувавши в Голлівуді картиною «Дитина Розмарі» (1968), що стала помітною віхою в історії кінематографа. Головну роль зіграла Міа Ферроу.

Успіх Полянського в Голлівуді був затьмарений вбивством його вагітної дружини і трьох друзів у 1969 році Сьюзен Аткінс та іншими членами угрупування Чарлза Менсона. Після вбивства Полянський на кілька років виїхав до Європи. Ця трагедія сильно вплинула на всю подальшу творчість режисера.

У 1974 році Полянський повертається в США, де знімає фільм за сценарієм Роберта Тауна «Китайський квартал», в якому головні ролі виконали Джек Ніколсон та Фей Данавей. Фільм удостоївся «Золотого глобуса» за режисуру і був висунутий на «Оскара» в 11 номінаціях (майже у всіх номінаціях його обіграв «Хрещений батько 2»).

Кримінальне переслідування

[ред. | ред. код]

У 1977 році Полянського звинуватили в зґвалтуванні 13-річної дівчинки Саманти Ґеймер (у той час відомої як Саманта Ґейл) в будинку актора Джека Ніколсона в Лос-Анджелесі. Фотомодель Ґеймер, яку Полянський запросив нібито для зйомки для французького видання «Vogue», згадувала, що Полянський дав їй шампанське і наркотик (метаквалон), після чого примусив її до орального і анального сексу. Після арешту і пред'явлення звинувачень Полянський визнав себе винним у сексуальних відносинах з малолітньою, щоби за допомогою угоди про визнання провини пом'якшити звинувачення, оскільки спочатку його звинуватили у зґвалтуванні дитини віком до 14 років з використанням алкоголю і наркотичних речовин. До винесення вироку Полянського відпустили під заставу, однак 1 лютого 1978 року, безпосередньо перед винесенням вироку, він утік із США до Великої Британії (в Лондон), а потім, аби уникнути екстрадиції, до Франції.

Згодом у пресі спливли й інші звинувачення. Наприклад, британська акторка Шарлотта Льюїс заявила, що режисер зґвалтував її в паризькому будинку під час зйомок фільму «Пірати» у 1982 році, коли їй було 16 років[5].

Французький період

[ред. | ред. код]

Наступні фільми режисер знімав у Європі, переважно в Франції. У 1979 році вийшла картина «Тесс», за яку Полянський був номінований на «Оскара», а також отримав премію «Сезар». Цю картину Полянський присвятив своїй убитій дружині Шерон Тейт[6]. П'ятнадцятирічна виконавиця головної ролі німецька акторка Настасія Кінські стала коханкою Полянського. Раніше, в 1976 році вона знялася у фотосесії для французького журналу «Vogue», запрошеним редактором якого був Полянський.

Два десятиліття після виходу «Тесс» в творчому відношенні складно назвати вдалими. У 1989 році третьою дружиною Полянського стала французька акторка і модель Еммануель Сеньє; вона народила від нього двох дітей. Полянський зняв її в своїх фільмах «Несамовитий», «Дев'ята брама» і «Гіркий місяць». У 1999 році Роман Полянський зняв містичний трилер «Дев'ята брама», в якому головну роль зіграв Джонні Депп.

У 2002 році Полянський нарешті звернувся до особисто вистражданої для нього теми Голокосту. Цій темі присвячений його фільм «Піаніст». Журі на чолі з Девідом Лінчем присудило картині «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю, а актор Едрієн Броуді, що зіграв головну роль, став наймолодшим володарем «Оскара» за найкращу чоловічу роль.

Швейцарський арешт

[ред. | ред. код]

У вересні 2009 року Роман Полянський прибув до Швейцарії, аби отримати нагороду за свою режисерську діяльність. Організатори кінофестивалю в Цюриху заявили, що 26 вересня 2009 року кінорежисера заарештувала поліція за ордером, виданим у США і датованим 1978 роком, а також на підставі міжнародного ордера на арешт 2005 року.

Під час перебування режисера під арештом на Берлінському кінофестивалі відбулася прем'єра його нового фільму «Примара»; фільм було удостоєно «Срібного ведмедя» за найкращу режисуру. 12 липня 2010 року влада Швейцарії відмовила американському уряду в екстрадиції Полянського до США і звільнила режисера з-під домашнього арешту.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер

[ред. | ред. код]

Короткометражні фільми

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118595431 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Полански обвинен еще в одном изнасиловании несовершеннолетней
  6. ↑ Роману Поланскі — 90. Геній, лиходій та його великі фільми

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Роман Полянський
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роман_Полянський&oldid=43290654